патологія печінки та жовчовивідних шляхів етіологія патогенез
Любой из перечисленных факторов инициирует стандартный набор реакций (свободно - радикальная деструкция мембран гепатоцитов и ихорганелл, в том числе лизосом, выход из последних гидролитических ферментов, активация внутриклеточных аутентических. Сопровождается к конечном итоге гибелью печеночных клеток. • етіології, патогенезу та морфологічних змін при хворобах на різних етапах їх розвитку (морфогенез), структурних основ одужання, ускладнень та наслідків хвороб; • змін наслідків хвороб, що виникають внаслідок змін умов життя людини та лікування; • методів патологоанатомічної служби, її місця в системі охорони здоров я та організаційно - практичних форм вирішення завдань печінки, жовчовивідної системи та підшлункової залози. інфекційні та паразитарні хвороби. Уявлення про етіологію й патогенез, клінічні симптоми та синдроми, перебіг хвороби. Діагноз, його види, етапи формування діагнозу.
Практичні заняття проведення опитування та огляду пацієнтів із патологією органів травлення, зокрема печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози. Вивчення методики проведення поверхневої та глибокої пальпації органів черевної порожнини, правила пальпації печінки, діагностичне значення. Підготовка пацієнтів до лабораторних та інструментальних методів дослідження. Цироз печінки, хронічний холецистит. Уявлення про дискінезію жовчовивідних шляхів. Жовчно - кам’яна хвороба. Хронічний панкреатит. Етіологія, патогенез, клініка, 4. Діагностика, лікування та профілактика. Грибкові ураження слизової оболонки порожнини рота у дітей. Етіологія, патогенез, 5. Клініка, діагностика, лікування та профілактика. Патологія якої системи має важливе значення в етіології цього захворювання. Серцево - судинної системи. Передача інфекції відбувається контактним та повітряно - крапельним шляхами. В патогенезі рецидиву велику роль відіграє наявність супутніх захворювань. Виникнення рецидивів відбувається найчастіше у весняно - осінній період при гострих респіраторних захворюваннях, загостренні хронічних хвороб дихальних шляхів тощо. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика та лікування тема 9. Захворювання гіпоталамо - гіпофізарної системи, порушення росту.
Захворювання статевих залоз. Основні симптоми патології органів дихання та методи дослідження тема 23. Бронхіальна астма тема 25. Функціональні порушення шлунку, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, кишечника. Хронічні гастрити та дуоденіти. Патогенез в основе пн лежит повреждение печеночных клеток, приводящее к нарушению их важнейших функций – детоксицирующей, белковосинтетической (в том числе, синтез компонентов свертывающей системы крови), синтеза холестерина, глюкозы и глюкуроно - вой кислоты, инактивации стероидных гормонов, серотонина и гистамина, образования и выделения билирубина и желчных кислот. Биохимический анализ крови. выявление синдрома пкн. Снижение уровня общего белка, альбумина, протромбина, холестерина, холинэстеразы, ранее повышенных трансаминаз, увеличение непрямого би - лирубина - выявление печеночной функціональних розладів жовчовивідної системи, при гіпотиреозі розвивається гіпокінетична дисфункція біліарного тракту з формуванням холестеринових каменів. При гіпофункції щз виявлено пригнічення активності білірубін - удф - глюкуронілтрансферази, що приводить до зменшення екскреції білірубіну.
При цьому зустрічається патологія печінки двох типів. Гепатитна та холестатична. Патогенетичним механізмом гепатитного порушення є відносна перівенулярна гіпоксія, обумовлена збільшенням потреби печінки в кисні без підвищення печінкового кровотоку.
Характеристика хворих з гіпотиреозом за тривалістю, етіологією. Роль спадковості і конституції в розвитку патології. Причини й умови виникнення хвороби. Класифікація етіологічних факторів. Етіологія, патогенез морфологічні прояви захворювань органів дихання, класифікація. Пневмонія — класифікація, етіологія, патогенез і. Морфологічні прояви крупозної та вогнищевої. Пневмонії, їх можливі ускладнення та причини. Патоморфологія захворювань органів травного каналу, печінки і жовчовивідних шляхів. Ангіна — етіологія, види конкретні цілі. узагальнювати результати розпитування, фізикального та інструментального обстеження хворого з патологією системи крові або ендокринним захворюванням або патологією опорно - рухового апарату та вирізняти основні симптоми та синдроми їх ураження - ідентифікувати основні синдроми при захворюваннях кровотворної, ендокринної систем, опорно - рухового апарату та пояснювати механізми їх розвитку - трактувати зміни основних лабораторних показників при патології ендокринної та кровотворної систем - вибирати адекватні методи обстеження при конкретних. Ендокринних захворюваннях, патології с методы исследования функции печени. В настоящее время принята вирусно - иммуногенетическая теория патогенеза вирусного гепатита типа в, согласно которой разнообразие его форм связывают с особенностями иммунного ответа на внедрение вируса. Считают, что вслед за первичной репродукцией вируса в регионарных лимфатических узлах (регионарный лимфаденит) наступает вирусемия, причем вирус переносится эритроцитами, что ведет к их повреждению, появлению антиэритроцитарных антител. Класифікації кислотозалежної патології. Клінічні класифікації захворювань верхніх відділів шлунково - кишко - вого тракту було переглянуто з урахуванням низки значних подій, які відбулися за останні три десятиріччя. Аномалії жовчовивідних шляхів. Аномалії положення жовчного міхура (серединнопечінковий та рухливий жовчний міхур). Гіпоплазія жовчного міхура. Агенезія жовчного міхура. Додатковий жовчний міхур. Деформації жовчного міхура (перегородки, стриктури, перетяжки, загини, s - подібний жовчний міхур). Аномалії жовчовивідних протоків. Кіста загальної жовчної протоки. За етіологією і патогенезом. Хронічний вірусний гепатит в. Хронічний вірусний гепатит d. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів у дітей. Атрезія позапечінкових жовчних протоків. Етіологія та патогенез. Схильність до розвитку холестазу в періоді новонародженості пояснюють анатомо - фізіологічними особливостями гепатобіліарної системи у цьому віці – відносна вузькість жовчних протоків, функціональна незрілість екскреторної системи, високий рівень синтезу первинних жовчних кислот. Серед етіологічних факторів провідне місце займають стани, які супроводжуються розвитком гіпоксії або ішемії гепатобіліарної системи, гіперперфузією шлунково - кишкового тракту, стійкою гіпоглікемією, метаболічним ацидозом та серцево - судинною недостатністю. Патология (патос - болезнь, логос - наука) - фундаментальная наука, раздел медицины, изучающий болезненные процессы и состояния в живом организме, закономерности возникновения, развития и завершения болезней. Предметом ее исследования является больной организм. Как учебная дисциплина патология основывается на синтезе двух наук - патологической физиологии и патологической анатомии. • ревматичні захворювання, • патологія травного каналу, • інтоксикації. Жовчокам’яна хвороба етіологія. •хвороба поліетіологічна. •генетична схильність, •нераціональне харчування, •порушення обміну речовин, • інфекції жовчних шляхів, •стаз жовчі стає умовою, при якій жовч набуває здатності утворювати камені. • вважається, що важливе значення для переходу звичайної жовчі у літогенну має зниження холато - холестеринового індексу – співвідношення між вмістом у жовчі жовчних кислот і холестерину.
• етіологія, патогенез та клінічна картина основних захворювань органів гепатобіліарной системи. Гострий та хронічний холецистит, хронічний гепатит, цироз печінки, гепатоцелюлярна недостатність, діскінезія жовчовивідних шляхів, гострий та хронічний панкреатит. Загальні напрямки терапії органів гепатобіліарної системи. Хвороби печінки, жовчних шляхів, очеревини та підшлункової залози. Хвороби печінки і жовчних шляхів. Класифікація хвороб печінки. Часто її ураження є лише частковим відбиттям загальної патології. Захворювання печінки прийнято поділяти на хвороби власне печ інки і хвороби жовчних шляхів. Первинну гепатодистрофію спричиняють згодовування неякі с - них кормів, уражених грибами, що містять масляну кислоту (силос, жом), нітрати і нітрити, алкалоїди (чорнокорінь та ін. ), пестициди, мінеральні отрути. Нестача в раціонах вітаміну е, селену, метіоніну, холіну, цукрів, надлишок протеїну й енергії здатні викатка ти захворювання. Дискінезія жовчовивідних шляхів — це функціональні порушення тонусу, неузгоджене, недостатнє або надмірне скорочення жовчного міхура, жовчних проток або замикачів одді, люткенса, мірицці, що може супроводжуватися порушенням виділення жовчі. Етіологія і патогенез. Секреція жовчі відбувається безперервно впродовж доби. За добу виділяється від 0, 5 до 2, 0 л жовчі. Порушення нейрогуморальної регуляції при неврозах, діенцефальному синдромі, соляриті; у жінок у клімактеричний період. Дієтичні добавки для підтримання функції печінки, жовчовивідних шляхів і жовчного міхура. Етіологія, патогенез та клінічна картина основних захворювань органів гепатобіліарной системи. Хвороби жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Дисфункція жовчного міхура і сфінктера одді. Жовчнокам’яна хвороба. Етіологія симптомів, які найчастіше виникають при гострих отруєннях. Етиловий спирт (етанол). Проявляється посиленням задишки та гіпоксемії в позиції стоячи або сидячи (з покращенням в позиції лежачи); можуть розвинутись пальці у вигляді барабанних паличок. Слід підозрювати плс у кожного хворого з гіпоксемією (pao2 65 мм рт. Диференціальну діагностику проводять з легеневою гіпертензією, пов язаною з портальною гіпертензією. A05 засоби, що застосовуються для лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів від 21. Засоби, що застосовуються у разі біліарної патології. Препарати для лікування біліарної патології в комбінації з ліпотропними засобами. Препарати, що застосовуються у разі захворювань печінки, ліпотропні речовини. За замовчуванням за ім ям (a - я) за ім ям (я - a) за ціною (зростанням) за ціною (зменшенням) по рейтингу (убыванию) по рейтингу (возрастанию) за моделлю (a - я) за моделлю (я - a).
Коментарі
Дописати коментар